2 лютого 2015

Текст

Юлія Саліженко

Google

«Наш час прийшов»: українські креативні хаби на форумі в Лісабоні

Світовий тренд, що з кожним днем стає все більш потужним – розвиток креативної економіки міст. Креативні хаби, що виникають на перетині культури, підприємництва та технологій, вже стали ключовими елементами європейської економіки. Нещодавно у Лісабоні відбувся перший Форум таких хабів: більше 200 менеджерів європейських майданчиків зібрались для того, аби поділитись досвідом. Завдяки British Council Ukraine побували там і українські учасники. IZOLYATSIA, Арт-завод Платформа, CANactions та Fedoriv Hub розповіли Platfor.ma про свої враження від форуму, відмінності між європейськими креативними хабами і вітчизняними та поділились наполеонівськими планами на майбутнє.

IZOLYATSIA

 

Платформа для культурних ініціатив IZOLYATSIA розпочала свою роботу ще п’ять років тому на території колишнього заводу неподалік від Донецька. З початком бойових дій на Сході територію Ізоляції захопили бойовики, а сам проект був змушений переїхати до Києва. Та, незважаючи на зміну локації, їхня місія лишилась незмінною: розвивати українську креативну спільноту, зберігати історичну спадщину та водночас створювати щось нове, слугувати джерелом натхнення та створювати точки дотику усіх, хто прагне культурних та соціальних змін.

Олександр Савсуненко, платформа культурних ініціатив IZOLYATSIA:

 

«Сам факт проведення такого форуму говорить про появу нової спеціальності на ринку праці – менеджера креативних хабів, який повинен вміти взаємодіяти з художниками, бізнесом, державними закладами, грантодавцями та всіма іншими, при чому робити це водночас. Це зовсім нове явище в історії креативу.

Ми в Ізоляції зараз активно працюємо над проектом під назвою IZone – саме його я презентував на форумі в Лісабоні. Крім великого експозалу, в якому будуть проходити виставки, івенти та перфоманси, ми облаштуємо ряд майстерень, в яких будуть працювати художники. По суті це буде художній coworking-простір із спеціалізованим художнім обладнанням для шовкографії, літографії, аналогового фотодруку, а також цифрова лабораторія, 3D-принтер, лазерний різак та багато іншого.

Тут можна буде взяти участь у майстер-класі по роботі на цьому обладнанні, арендувати певний час роботи на тому чи іншому станку, а також замовити певний виріб нашим професіоналам.

Крім того, ми запустимо систему грантів – програми можливостей безкоштовного користування обладнанням та простором хабу. Варто буде лише описати свій проект та подати його на розгляд нашої комісії.

Перше, що мене цікавило на форумі – це бізнес-моделі та способи виживання аналогічних хабів в Європі у довгостроковій перспективі. Тому головним шокуючим відкриттям стало те, що жоден з тамтешніх хабів на сьогоднішній день навіть не наближється до самоокупності – всі вони принципово залежать від муніципальних грантів, грантів Євросоюзу та Creative Europe. Виходить, всі вони є не просто неприбутковими, а ще й збитковими підприємствами, якщо розглядати їх з точки зору чистого бізнесу. З одного боку, це добре, тому що в організаторів немає фінансової зацікавленості, а тому можна говорити про їхні чисті наміри. Так само й Ізоляція була, є і лишиться некомерційною організацією – ми не ставимо перед собою завдання отримати прибуток. З іншого боку, негатив полягає в тому, що, на жаль, в Україні муніципальних грантів на підтримку подібних підприємств точно не буде найближчими роками.

На мій погляд, європейські хаби достатньо вузько розуміють саму концепцію креативного хабу: під цим поняттям мають на увазі певний coworking-простір, в якому виробляється цифровий візуальний контент. Умовно кажучи, це приміщення, в якому люди з ноутбуками сидять у Photoshop’і. Вони майже не орієнтуються на мануфактурне виробництво, так як ми плануємо це робити в IZone. По суті, ми облаштуємо мануфактурний коворкінг, тобто вийдемо за межі креативного хабу по-європейськи.

Важливим наслідком форуму було також те, що ми нарешті змогли познайомитись із подібними українськими проектами та поспілкуватись про спільні для всіх проблеми. Висновок, до якого ми дійшли: нам в жодному разі не можна конкурувати, в будь-якому разі на даному етапі. Це нікому з нас не принесе користі. Натомість домовились кооперуватись та далі розвивати український креативний клас».

CANactions 

 

Міжнародний фестиваль CANactions вже впродовж восьми років лишається найяскравішою та наймасштабнішою архітектурною подією в Україні. Він вже встиг стали справжнім центром обміну думками та ідеями між вітчизняними та зарубіжними архітекторами та урбаністами. Крім того, в 2015 році команда обіцяє не лише насичений подіями та цікавими лекціями фест, а й запуск інтердисциплінарної школи для всіх, хто прагне змінювати українські міста.  

Ірина Яковчук, міжнародний архітектурний фестиваль CANactions:

 

«Почнімо з того, що CANactions – не зовсім креативний хаб в прямому сенсі слова. Але коли я розповідала на форумі про те, чим ми займаємось  та які у нас плани на найближчий рік, дуже багато людей слухали із захопленням та бажали успіху, адже починати щось нове для нас зараз – майже подвиг.

Найважливіше, що дав нам форум, – можливість спілкуватись, ділитись досвідом, домовлятись про співпрацю та розширювати коло контактів. Тому для CANactions дух форуму був дуже близьким, адже ми також сповідуємо філософію комунікації та спільної дії. Як сказав колись Ярослав Грицак на одному зі своїх TEDx: «Надаємо можливості – створюємо цінності». British Council дала нам можливість познайомитись між собою, і в цьому основна цінність.

На форумі було дуже багато цікавих проектів. І, хоча європейські креативні простори існують в дещо відмінних від нас умовах (передусім це стосується фінансування та підтримки від держави), я не можу сказати, що українські хаби чимось їм поступаються. Так, у нас мало досвіду в порівнянні з Європою та майже немає фінансування, тому нам доводиться все робити, спираючись на власну інтуїцію, методом спроб і помилок, в той час як вони вже працюють по налагоджених схемах. Але ми сповідуємо такі ж самі цінності, проводимо схожі заходи, так само налагоджуємо комунікацію і орієнтуємось на креативний клас.

На жаль, архітектурних хабів на форумі було не так багато, в основному європейські проекти орієнтовані на коворкінги, виставки, арт-проекти та кінопокази. Хоча, звісно, з усіма можна шукати точки перетину.

Що цікаво, багато креативних просторів в Європі виникають на базі колишніх промзон – для них це вже звичайна практика, яка зараз лише починає приходити до України. У нас дуже багато покинутих індустріальних територій, які можна перетворити на креативні майданчики. Нелогічно будувати нове, коли пустує старе. В Лісабоні функціонує декілька таких хабів, причому досить успішно, вони постійно зайняті коворкінгами та різноманітними подіями.

Звісно, в Європі люди також стикаються з різноманітними бюрократичними перепонами, знайти приміщення і організувати там хаб не так вже й легко, але у них є спеціальний департамент в муніципалітеті, що займається такими питаннями – це робить процес набагато простішим. Натомість у нас щось влаштувати на колишній промзоні доволі важко – не завжди навіть можна знайти кінцевого власника.

Ще одна важлива ідея, яку ми мали ще до форуму, але тепер ще більше в ній переконались – те, що ключ до успіху проекту – його мультидисциплінарність, тому наша майбутня школа буде саме такою. В межах школи студенти вивчатимуть феномен міста як такий, а отже потрібні будуть різні спеціальності. До своєї школи ми запрошуємо не лише архітекторів, а й соціологів, економістів, політологів та спеціалістів усіх тих галузей, в полі діяльності яких є місто. Ми впевнені, що коли люди різних спеціальностей мають можливість спілкуватись та обмінюватись ідеями, вони можуть народжувати зовсім неочікувані проекти».

FEDORIV Hub

 

FEDORIV Hub – наймолодший хаб в Україні, однак за короткий термін він встиг вийти в лідери української креативної індустрії та стати точкою перетину бізнесу і творчості: тут вже читав лекцію чемпіон світу з шахів Гаррі Каспаров та Пулітцерівський номінант, фотограф Алан Чін, а незабаром саме сюди завітає відомий російський бізнесмен Євген Чічваркін. Fedoriv Hub – не зовсім звичайний креативний простір – це мультифункціональний майданчик: вдень тут працює рекламне агентство Fedoriv.com, а ввечері приміщення перетворюється на публічний простір з лекціями, вечірками та фестивалями.

Ольга Сафіна, керівник FEDORIV Hub:

 

«Ми очікували, що на Форум приїдуть молоді хіпстери, які тільки зважились на власну справу і роблять перші кроки, тому нам було дуже приємно побачити там старших людей  з чималим досвідом та успішно працюючими проектами. По суті, більшість з них стояли у витоків креативної економіки Європи. В цьому сенсі подія перевершила наші очікування.

Безумовно, форум виявився дуже корисним для нас з багатьох причин: по-перше, ми змогли побачити, чим живе і дихає європейська креативна індустрія, з якими проблемами вони стикаються та як їх вирішують. Дещо з того, що ми зараз починаємо робити на інтуїтивному рівні, у них вже стало налагодженим механізмом. По-друге, ми знайшли багато контактів та варіантів співробітництва, як з європейськими хабами, так і з українськими колегами. А по-третє, і це надзвичайно важливо, ми змогли заявити про себе, показати, що з себе являє Україна. За це окрема подяка British Council в Україні, Ганні Бубновій та Ганні Карнаух – якби не вони, у нас би не було такої можливості.

Що відрізняє європейські хаби від українських – це модель фінансування. Майже всі їхні креативні простори на 25-50% дотуються державою, фондами чи благодійниками. В цьому сенсі їм, звісно, легше. У них є можливість отримати грант з самого початку і одразу запустити проект, тому більшість фінансових питань зводяться до того, як отримати грошові гранти за різними програмами. У нас все інакше. Ми спершу починаємо, і вже маючи працюючий проект намагаємося залучити гроші для розвитку. Хоча варто зазначити, що у Європі для отримання серйозного фінансування потрібно розвивати проект мінімум три роки.

FEDORIV Hub – це унікальний соціально-бізнесовий проект. Без сумнівів, майданчик повинен заробляти гроші на власний розвиток, саме тому ми проводимо комерційні заходи, при чому в дуже різних цінових категоріях. Наприклад, на дискусію Любка Дереша та Ірени Карпи вхід може бути вільний, а от щоб послухати Євгена Чічваркіна, необхідно буде заплатити від 500 до 3 тис. грн.

FEDORIV Hub – це точка перетину бізнесу і творчості. Ми прагнемо, щоб на нашому майданчику зустрічались таланти та власники компаній. І оскільки бізнес та творчість, на нашу думку, неймовірно пов’язані, ми намагаємось створити максимальні умови аби їх об’єднати. На бізнес-заходах ми акцентуємо увагу на творчості, креативності, а творчим талантам допомагаємо зрозуміти наскільки важливі бізнес-процеси. Цей перетин і є нашою головною місією.

В наших найближчих планах – запуск декількох магістральних проектів по основних креативних індустріях та співпраця, як з європейськими колегами з форуму, так і з українськими».

Арт-завод Платформа

 

Лише за рік свого існування Арт-завод Платформа став, мабуть, найбільш відвідуваним хабом Києва. Вся причина в тому, що тут роблять ставку на популярні масштабні заходи: фестивалі їжі, ярмарки, виставки, лекції та концерти. Найближчим часом планують запустити великий коворкінг, до якого кличуть усіх представників творчих професій: від митців до програмістів. Адже головна мета арт-кластеру – розвивати український клас та середовище для обміну досвідом та ідеями.

Рафаель Юша, Арт-завод Платформа:

 

«Форум був дуже цікавим: ми змогли порівняти європейські креативні хаби з українськими, а також реалії, в яких вони існують, знайти потенційних партнерів та розширити коло контактів. Але головне – ми надихнулись і змогли надихнути інших.

Відмінностей між українськими та європейськими креативними хабами немало, проте головна полягає в тому, що ЄС дуже сильно підтримує креативні індустрії. І на це є причина. Креативні індустрії зараз – найрозвиненіший сектор європейської економіки і в ЄС бачать його великі перспективи. До прикладу, грошовий обіг в цій сфері економіки більший, ніж обіг в, здавалося б дуже потужній, автомобільній галузі. Саме тому їхні зусилля спрямовані на те, щоб створювати якомога більше програм та платформ для розвитку креативних індустрій. У нас такого поки немає, і це цілком зрозуміло, з огляду на той політичний та економічний стан, в якому зараз знаходиться Україна.

Справді, європейські проекти не є прибутковими, але фінансовий прибуток – це поняття, яким оперує традиційна економіка. Прибутковість креативної індустрії – зовсім інше, ніж прибутковість металургії, наприклад. Тут головне – створити якомога більше активностей та можливостей для представників творчих професій, допомогти їм, створити всі умови для того, аби вони розвивались і могли робити те, що у них виходить найкраще – створювати неймовірні речі.

Так само, мета Арт-заводу Платфома – не робити гроші, а створювати креативну економіку Києва та збільшувати критичну масу креативних людей в Україні. Ми хочемо створити можливості для комунікації та колаборації між програмістами, архітекторами, художниками і всіма іншими, та сприяти виникненню безпрецендентних творчих проектів.

Звісно, ще одним важливим результатом форуму стало знайомство та домовленість про тісну співпрацю з іншими київськими креативними хабами. Якщо одне з головних понять традиційної економіки – конкуренція, то в креативній економіці це – колаборація. Адже тут йдеться не про економіку матеріального, а про економіку думок та ідей. Що більше ти співпрацюєш, то більше ідей народжуєш. Саме завдяки співпраці креативний клас може розвинутись та стати справді сильним. А це і є мета, яку всі ми поділяємо.

Щодо нашого проекту, Арт-завод Платформа розвивається дуже швидко, працює на повну потужність і зупинятись не збирається. Цього року ми плануємо багато великих подій, пов’язаних із музикою, мистецтвом, модою, кулінарією, освітою тощо. У найближчий час запустимо наш перший коворкінг, в якому творчі люди зможуть співпрацювати та народжувати нові ідеї. Ми віримо у креативний клас. Наш час прийшов».

Підписуйтесь на новини потоку План Б у Facebook та першими дізнавайтесь про найкращі урбаністичні ініціативи та практики.