Славутич пішов у школу: як студенти з різних країн дослідили наше унікальне місто
В середині липня в Славутичі завершилася літня школа з міждисциплінарних студій «Ідея міста: перевірка реальністю». Студенти з різних країн Європи за допомогою міжнародних кураторів вивчали місто, щоб дізнатись про переваги і проблеми цього унікального населеного пункту і запропонувати власні ідеї. Platfor.ma розповідає про результати дослідження Славутича.
У липні цього року 25 студентів з дванадцяти країн Європи протягом десяти днів займалися вивченням міста, яке стало новою домівкою для працівників Чорнобильської АЕС та мешканців забрудненої Прип’яті. Крім дорослих, інтерес до проекту висловили й діти. Більше ніж 50 юних мешканців міста долучилися до активності.
Літня школа у Славутичі – одна з серії подібних шкіл, що зосереджуються на різних містах або їх частинах, щоб дослідити, як вони творяться – від ідеї і планування через будівництво до освоєння простору населенням. Учасники вивчають будівлі, функціонування інституцій, а також те, як формуються досвід та уявлення про місто. Школи організовуються Центром міської історії у партнерстві з Фондом ім. Генріха Бьолля і Urban Forms Center. В рамках події пройшли лекції, доповіді міжнародних експертів і дослідницькі проекти студентів.
Славутич з населенням в 25 тис. людей втілював радянську відповідь на Чорнобильську катастрофу та намагався певною мірою компенсувати її. Тому місто стало ідеальною лабораторією для перевірки певних урбаністичних ідей на життєздатність. Студенти під керівництвом восьми тьюторів з України, Нідерландів і Естонії працювали у трьох напрямках: міські практики пам'яті й уяви; простір й екологія міста; міські фінанси та управління. Учасники школи мали на меті зробити аналіз міста та зібрати дані, які стануть в нагоді громаді Славутича.
Якщо узагальнити результати трьох студій, можна сказати, що місто справді має ряд серйозних переваг та особливостей завдяки цікавим архітектурним та логістичним рішенням. Так, наприклад, Славутич – єдине місто України, де заздалегідть запланована розмітка велосипедних доріжок. Але за 30 років існування міста деякі ідеї втратили свою актуальність або не змогли повністю втілитися, як та сама інфраструктура велосипедних доріжок – все через недопрацьовані концепти чи нові історичні реалії.
При цьому студенти говорили про те, що Славутич має величезний потенціал. За час дослідження вони побачили безліч інструментів для громади, що мають силу впливати на покращення життя городян, але помітили, що останні не користуються засобами впливу на владу для розподілу бюджету і подальшого розвитку міста. Наприклад, дослідники рекомендують розглянути ідею створення цілком нового університету або наукового центру, який міг би стати рішенням для низки проблем Славутича – таких як мала кількість можливостей для молоді, залучення інвестицій, розвиток бізнесу, формування нової ідентичності.
«Я, звичайно, знав про Чорнобиль, проте нічого не чув про Славутич. Як науковця, мене вразило те, скільки різноманітних підходів можна знайти для цього місця: й історичні, й соціологічні контексти, й архітектурні дослідження, й студії демократичних процесів, й екологічні питання та багато іншого, – розповідає один з кураторів школи і урбаніст з Амстердаму Кейс ван Райвен. – Викладацьким складом школи ми намагалися не нав’язати студентам той чи інший погляд на місто, а лише допомагали в роботі з їх інтересами та візіями. Від цього дослідження стали більш особистими та оригінальними. Такий спосіб роботи є складним та відповідальним, проте генерує нові цікаві сенси».
Увагу дослідників привернули питання різноманітності та демократичності архітектурних рішень. Дослідники дійшли висновку, що вона закладалася на рівні форм, проте не на рівні функцій. Так, наприклад, багатосімейні житлові комплекси функціонально не відрізняються від приватного сектору. Квартали мають різні архітектурні стилі, але не враховані локаційні особливості: близькість до транспортної розв’язки, до центру, до лісу, тощо. Це слід зауважити при подальшому будівництві нових кварталів, що плануються в місті.
Участь мера міста Юрія Фомічева спричинила жвавий діалог. Дискусію спровокувало питання комфортності Славутича для велосипедистів та пішоходів. Ідея студентів полягала в розвитку існуючої системи велодоріжок, що була закладена ще на стадії будівництва міста, але на практиці справдилася лише формально: доріжки є, але ними не користуються через незручність. Так само у дослідників міста виникли ідеї по адаптуванню доріг для пішоходів та велосипедистів. У відповідь мер запевнив, що певні кроки, наприклад, встановлення велопарковок, будуть реалізовані вже найближчим часом. Інші ідеї він пообіцяв розглянути згодом. Між тим, дослідники школи відмітили, що влада в Славутичі справді доволі відкрита для городян, а головним важелем впливу вважається неформальне спілкування з мером та депутатами. Проте проблема полягає в тому, що більш ніж третина громади не користується власними можливостями провокувати владу на зміни.
Один з організаторів школи Євгенія Губкіна підбиває підсумки: «Сподіваюся, дослідження та знання, що ми передали громаді, стануть у нагоді та сприятимуть розвитку цього чарівного міста. У свою чергу, хочу спробувати у майбутньому провести практико-орієнтовну школу, що буде мати на меті не аналіз, як цього разу, а проекти-рішення, що базуватимуться на дослідженнях цього року. Було б чудово, щоб на той момент подібні ініціативи вже були започатковані!»
Фото: Sлавутич
