Дорогоцінна дорога: як автостради Швеції стали найбезпечнішими у світі
Кожен рік в Україні у ДТП гинуть близько 5 тис. людей, а ще 32 тис. зазнають травм. Кожного дня в автомобільних аваріях гине в середньому 12 людей. Попри такі страшні цифри, позитивних зрушень в цій сфері поки що не передбачається. Хоча у світі існують приклади того, як держава вирішує піклуватись про безпеку на дорогах, і їй це вдається. Platfor.ma розповідає про досвід найкращої в цьому плані країни – Швеції.
Одного дня шведи просто вирішили, що до смертності на дорогах не можна ставитись, як до невідворотного зла. Відтоді у Швеції є державна програма під назвою «Vision Zero» (Мета: Нуль), яка була схвалена парламентом цієї скандинавської країни у жовтні 1997 року. Даний план має на меті максимально скоротити число людських жертв в автомобільних аваріях і в майбутньому досягти показника у 0 втрачених людських життів у рік.
Здається неможливим, чи не так? Але план поступово виконує своє призначення, – Швеція вже стала одним із безперечних світових лідерів дорожньої безпеки. The Economist нещодавно підрахував, що при колосальному збільшенні кількості машин і відстаней з 70-х років, лише 264 загинули на дорогах Швеції у 2013 – це абсолютний рекорд, який репрезентує всього три смерті на 100 тис. чоловік. Для порівняння, в Євросоюзі це в середньому 5,5, а у Сполучених Штатах Америки – 11,4. В Україні, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, цей показник – 12 людей на 100 тис.
Як Швеція цього досягла? Основною ідеєю державного підходу у питанні дорожньої безпеки став принцип, що проектування – це найважливіше. Суть такого підходу у тому, що дизайн безпечних доріг стає на перший план. Шведи просто прийняли як факт те, що водії – це звичайні люди, тож навіть найжорсткіші штрафи не врятують їх від помилок. Тому треба спроектувати все так, щоб або унеможливити їх помилки, або зробити їх не смертельними.
Швеція почала будувати дороги типу «2+1» – тобто полоса в одному напрямі, полоса в іншому і ще одна, яка працює то в одну, то в іншу сторону в залежності від навантаження. З’явилось 12,6 тис. нових дорожніх переходів для пішоходів, включаючи пішохідні мости, «зебри» з підсвіткою і дорожні відбійники. Була втілена сувора програма протидії керуванню автомобілів у нетверезому стані. Також в країні знизили обмеження швидкості в міських людних зонах і побудували бар’єри для безпеки велосипедистів. Всі ці зміни привели до зниження смертності і травмування на дорогах – і все завдяки тому, що країна змінила сам підхід до дорожньої безпеки.
Зменшення швидкості на дорогах є одним із наріжних каменів шведського підходу до забезпечення дорожньої безпеки. За словами Андерса Ліє з Шведської траспортної адміністрації (Trafikverket) «повільніше — менше шкоди». На державних дорогах існує обмеження швидкості у 80 км/год, в той час як на автомагістралях — 120 км/год, але водії зазвичай не переходять відмітки в 110 км/год. Також в країні дуже ефективно використовуються дорожні камери. Але їх основною метою є не покарання водіїв, а зменшення середньої швидкості на ділянці, на якій стоїть камера. Також для того, щоби мінімізувати кількість ДТП, на державних дорогах лінії руху часто розділені фізичними бар'єрами. Одне це нововведення дозволило зменшити кількість випадків на дорогах на 90%.
При цьому завдяки конструктивним нововведенням на багатьох дорогах Швеції машини просто фізично не можуть їхати швидко. Спочатку це викликало серйозне обурення водіїв, але статистика смертності переконує будь-якого скептика. Швеція дійсно на державному рівні дбає про те, щоби її громадяни на дорогах країни відчували себе безпечніше.
А тепер порівняємо з Україною і ми побачимо наскільки далекими є реалії наших держав. Однієї з основних проблем українських громадян на українських дорогах, наприклад, в 1997 році було «як об'їхати яму і не потрапити в аварію». У 2016 році ця ситуація не набагато змінилась. Про яку дорожню безпеку може йти мова, якщо в деяких областях України дорожнє полотно як таке відсутнє, величезні ями є повсякденною рутиною українських водіїв і проїхати на певних ділянках просто неможливо. Таких випадків можна знайти дуже і дуже багато. І у більшості водіїв є свої історії про погані дороги.
Звичайно, є і позитивні приклади. У Вінниці, приміром, нещодавно обладнали один із світлофорів на пішохідному переході табличкою з зеленою стрілкою, яка надає дозвільний сигнал водіям виключно в ті періоди, коли для пішоходів висвітлюється червоний сигнал. Це хороший приклад покращення безпеки на дорозі і він має бути перейнятий у інших містах. Але один світлофор не змінить глобальної ситуації, необхідна спрямована державна політика.
І дуже би хотілось, щоби українські державники повчились у шведських колег і перейняли позитивний світовий досвід, адаптуючи його до українських реалій. Чи це станеться? Напевно, відповіддю стануть реконструйовані українські дороги, зменшення кількості летальних випадків, ефективна і результативна державна політика щодо дорожньої безпеки. І приклад Швеції тут може бути дуже корисним.
Фото: flickr.com
